Значение слова «отож»
ото́ж
1. а то, к тому же, ещё бы, ну да ◆ Выпили ещё, посидели, он мне и говорит: «Знаешь, мол, когда и почему баба хвостом крутит?» «Отож, ― говорю. ― Оттого и крутит, что с хвостом». Татьяна Соломатина, «Акушер-ХА! Байки», 2009 г. (цитата из НКРЯ) ◆ Отож… у меня такая в первый раз, тоже не могу понять:― «Беременность: Планирование беременности», 2005 г. // «форум» (цитата из НКРЯ)
Делаем Карту слов лучше вместе
Привет! Меня зовут Лампобот, я компьютерная программа, которая помогает делать Карту слов. Я отлично умею считать, но пока плохо понимаю, как устроен ваш мир. Помоги мне разобраться!
Спасибо! Я стал чуточку лучше понимать мир эмоций.
Вопрос: проводник — это что-то нейтральное, положительное или отрицательное?
Синонимы к слову «отож»
Предложения со словом «отож»
Отправить комментарий
Дополнительно
Предложения со словом «отож»
Отож, ми знайшли у себе кусень мотузки, котра мала назву репшнур, на всілякий випадок, та поперлися на оту скелю.
– Так отож… Она за ним носится как кура… Влюбилась, деваха, аж смотреть на неё жалко-то…
Отож наїлись, напились, задряпались, поплавали у снігу досхочу, так що після отих знущань ми ніяких мандрувань більш не бажали.
Синонимы к слову «отож»
Карта слов и выражений русского языка
Онлайн-тезаурус с возможностью поиска ассоциаций, синонимов, контекстных связей и примеров предложений к словам и выражениям русского языка.
Справочная информация по склонению имён существительных и прилагательных, спряжению глаголов, а также морфемному строению слов.
Сайт оснащён мощной системой поиска с поддержкой русской морфологии.
Так отож что значит
Смотреть что такое «отож» в других словарях:
отож-то — спол. Те саме, що отож I … Український тлумачний словник
отож — спол. част. Ол. Отож; тому, через те; отже … Словник лемківскої говірки
отож — I част. 1) підсил., розм. Уживається для вираження зв язку з попереднім і зосередження уваги на тому, про що буде йти мова далі; так от, і от. || Уживається для підведення підсумку до сказаного; ото. 2) спонук. Уживається з дієсловами наказового… … Український тлумачний словник
отож — 1 сполучник незмінювана словникова одиниця отож 2 частка незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
отож-то — сполучник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
сравнение — Сверка, сличение, сопоставление, отож(д)ествление, уподобление, параллель. Ср … Словарь синонимов
сверх-я — Нем.: Ober Ich, т Франц.: surmoi (или sur moi). Англ.: super ego Исп.:superyф. Итал.: super io. Португ.: superego. • Одна из инстанций личности во второй фрейдовской теории психического аппарата: по отношению к Я Сверх Я играет роль судьи или… … Словарь по психоанализу
Емаф-Сува — Емаф Сува, небольшое арам. царство в Сирии, завоев. Соломоном (2Пар 8:3), после того как Давид нанес поражение сувскому царю Адраазару в Емафе (1Пар 18:3). Из ст. 9 и 2Цар 8:3,9 следует, что Е. С. нельзя отож дествлять с Емафом … Библейская энциклопедия Брокгауза
Савченко-Бельский — Савченко Бельский, Владимир Александрович Владимир Александрович Савченко Бельский укр. Володимир Олександрович Савченко Більський 14 июня 1867(18670614) 21 сентября 1955 … Википедия
Так отож что значит
А что это за фраза такая придурковатая. » О тож!». или » А тож!»? фраза
Не «А тож»,а «А то ж»,что равносильно «А то же!».Это фраза,означающая ПОДТВЕРЖДЕНИЕ чего-либо.И ничего не дурацкая.Поскольку только русский язык обладает такой многогранностью м многозначимостью.
))))) здесь есть один субъект. который на любое мнение втыкает. Отож. В тему и не в тему.
Отт тож! «Мерчендайзера на ресепшн».-лучше звучит?О тож, диалект южных районов России,никто это не употребляет всерьёз.В шутейном разговоре вполне нормальное выражение.
Что означает по смыслу.
«Именно,так.Именно это,я имел в виду».Я,употребляю,хотя и не с тех мест,просто нравится лаконичностью.Да и прикольное,оно( это выражение).На деловых переговорах естественно неприемлемо,а среди друзей,почему нет?
Да неповторим наш Русский язык, так же в дном предложении, можно сразу сказать разные слова, ДА НЕТ. Например: Да нет я потом приду.
скорее всего от бескультурья разговорной речи вот и придумывают себе типа: отож, ихней или ихние. мордва что сказать
Очень удобная фраза. Ни к чему не обязывает. Почти везде подходит. Я бы назвал это набор междометий. Часто пользуюсь.
Вот именно. суют к месту и не к месту. Бесит.
Придурковато- диагностическая)). Когда чел так изъясняется сразу ясно, кто он и чего от него ждать или НЕ ждать.
И не говорите! Диагноз просматривается четко!
Просторечье, заимствованное, видимо, из украинского. Любят у нас чужими словечками русский язык засорять.
Может, это его родной язык. ))) Я и в реале часто это слышу.
Не найдёте должного объяснения, как и объяснения придурковатости тех, кто пользуется этими фразами.
Хреново живёт. Наверно, заметила, с Украины в Россию едут, обратного потока не наблюдается
Так ведь Россия оккупант!
Тем не менее. Насчёт того, что Россия оккупант никто внятно ничего сказать не может, просто как заклинание повторяют
Зомби. и ведь верят!
Не особо верят. Но повторяют
))))) они много чего утверждают.
А я была в Ростове. ))))
Ну и как, понравилось? Спрашиваю потому, что хоть сам и живу здесь но не ростовский. Родился в Питере, основную часть жизни прожил в Астраханской области. Мне, честно говоря, Ростов, как-то не очень.
Ожидала увидеть нечто другое.
Отож. 
. а Вы ещё до сих пор не поняли. и не только по таким фразам, что человечество придурковато..
фраза как фраза. вырванная из контекста, она вполне может принадлежать и доктору наук.
Эт по хохляцки. или на суржике. вообщем южнороссийский говор..я тоже так иногда говорю
Анекдот?)))) А расскажите.
На счет второго варианта не в курсе, а первый в украинском языке пишется слитно: «отож»
Так отож что значит
ОТО́Ж¹, част.
1. підсил., розм. Уживається для вираження зв’язку з попереднім і зосередження уваги на тому, про що буде йти мова далі; так от, і от.
Не нам твої діла Судить, о Боже наш великий! Отож вона мені на лихо Та на погибель підросла. Не довелось і надивитись (Т. Шевченко);
Тут віжками тугими завертаю Я пам’ять непокірливу назад. Отож, бувало, зранку прибігаю Через городи у Тодосів сад (М. Рильський);
// Уживається при підбитті підсумку сказаного; ото.
Давня приказка каже, що лихо не ходить поодинці, а в парі. Отож те лихо, що відібрало Замфірові хліб, привело з собою й слабість (М. Коцюбинський);
Він, вожак, він сам винюхав [здобич], він перший знайшов. Отож церемонитися нічого (Григорій Тютюнник).
2. спонук. Уживається з дієсловами наказового способу при спонуканні, заохоченні до чого-небудь, при висловленні поради, перестороги тощо.
[Деїфоб:] Ось ти взяла кужілку, се й гаразд, казати правду, дівчині се личить далеко краще, ніж пророча мова. – Отож пряди й не пророкуй (Леся Українка);
– А ти, – каже [кінь], – осле вухатий. тобі таки призначено вже зроду, аби-сь двигав тягарі. Отож, – каже, – двигай! (Л. Мартович);
[Прочанин:] Здавався ж він на гроші не жадібним, все тільки й говорив про Царство Боже. [Юда:] Отож! отож! Се й був той ятірець, куди він людські душі, наче рибу, ловив. (Леся Українка);
ОТО́Ж², спол., розм.
На чім тоді ми стали, Ти знаєш сам здоров. Отож нема потреби Про те казати знов (Леся Українка);
Лісник знайомий єсть у мене. Він До щеплювання має хіть велику, Отож хвилюється не без причин, Узрівши яблуньку чи грушку дику (М. Рильський).
ТАК част. (вживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища, виражає згоду на якусь дію тощо), СПРА́ВДІ, ЗВИЧА́ЙНО, БЕЗПЕРЕ́ЧНО, БЕЗУМО́ВНО, БЕЗСУМНІ́ВНО, АВЖЕ́Ж розм., АТО́Ж розм., ОТО́Ж розм., АЯ́КЖЕ розм., АГА́ розм., ЕГЕ́ розм., ЕГЕ́ Ж розм., ТО́ЧНО розм., ФАКТ розм., БІГМА́ (БІГМЕ́) розм., РОЗУМІ́ЄТЬСЯ розм. (Руфін:) Ти знов була сьогодні в катакомбах. (Прісцілла:) Так, я була сьогодня в катакомбах і завтра знов піду (Леся Українка); Хлоп’ята розглядали свої й чужі ліхтарики, пишаючись один перед одним їх красою. Справді, вони вражали своєю складною і вибагливою формою (З. Тулуб); Важко? Звичайно, важко (О. Гончар); Я казав: «Безперечно, людина Є вінець створіння всього» (В. Самійленко); — Може, й справді я тенденційно зараз міркую. — Безумовно (І. Ле); Безсумнівно, вона казала правду (О. Донченко); — Чи йти мені до палацу, чи не йти? — спитала Тодозя неначе випадком в тітки Маври. — Атож! Авжеж іди! (І. Нечуй-Левицький); — А планета, вона ж одна, другої такої нема. — Отож, — нахмурюється дядько Іван. — Тож треба думати, що господар планети — це ти, людина (О. Гончар); (Марція:) Чи звідси видно мій новий маєток? (Хуса:) Аякже! (Леся Українка); — А казав же він? — Ага! (Словник Б. Грінченка); — Чи це ви, свахо, запилились? — спитала в Кайдашихи хазяйка. — Еге, моє серденько (І. Нечуй-Левицький); (Батько:) Справді-бо, синку, інвалід ти. Тепер вже ти не просто людина, а людина безнога. (Син:) Точно (О. Довженко); — Відмовився їхати. Чи ви бачили щось подібне? — Що ви кажете? — Факт (О. Довженко); — Бігме, страшно простій людині на таку гору стати (Леся Українка); (Химка:) Буде бабуся утішатися та доглядати онуків. Правда, Іване? (Іван:) А розуміється. (Панас Мирний).
2) спонук. Уживається з дієсловами наказового способу при спонуканні, заохоченні до чого-небудь, для висловлення поради, перестороги тощо.
Отож-то й є ; Отож-бо й воно — уживається як повчальна або докірлива вказівка на що-небудь у знач. у тім то й річ.
Уживається в приєднувальних конструкціях у знач. тому, через те; отже.
Так отож что значит
ТАК част. (вживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища, виражає згоду на якусь дію тощо), СПРА́ВДІ, ЗВИЧА́ЙНО, БЕЗПЕРЕ́ЧНО, БЕЗУМО́ВНО, БЕЗСУМНІ́ВНО, АВЖЕ́Ж розм., АТО́Ж розм., ОТО́Ж розм., АЯ́КЖЕ розм., АГА́ розм., ЕГЕ́ розм., ЕГЕ́ Ж розм., ТО́ЧНО розм., ФАКТ розм., БІГМА́ (БІГМЕ́) розм., РОЗУМІ́ЄТЬСЯ розм. (Руфін:) Ти знов була сьогодні в катакомбах. (Прісцілла:) Так, я була сьогодня в катакомбах і завтра знов піду (Леся Українка); Хлоп’ята розглядали свої й чужі ліхтарики, пишаючись один перед одним їх красою. Справді, вони вражали своєю складною і вибагливою формою (З. Тулуб); Важко? Звичайно, важко (О. Гончар); Я казав: «Безперечно, людина Є вінець створіння всього» (В. Самійленко); — Може, й справді я тенденційно зараз міркую. — Безумовно (І. Ле); Безсумнівно, вона казала правду (О. Донченко); — Чи йти мені до палацу, чи не йти? — спитала Тодозя неначе випадком в тітки Маври. — Атож! Авжеж іди! (І. Нечуй-Левицький); — А планета, вона ж одна, другої такої нема. — Отож, — нахмурюється дядько Іван. — Тож треба думати, що господар планети — це ти, людина (О. Гончар); (Марція:) Чи звідси видно мій новий маєток? (Хуса:) Аякже! (Леся Українка); — А казав же він? — Ага! (Словник Б. Грінченка); — Чи це ви, свахо, запилились? — спитала в Кайдашихи хазяйка. — Еге, моє серденько (І. Нечуй-Левицький); (Батько:) Справді-бо, синку, інвалід ти. Тепер вже ти не просто людина, а людина безнога. (Син:) Точно (О. Довженко); — Відмовився їхати. Чи ви бачили щось подібне? — Що ви кажете? — Факт (О. Довженко); — Бігме, страшно простій людині на таку гору стати (Леся Українка); (Химка:) Буде бабуся утішатися та доглядати онуків. Правда, Іване? (Іван:) А розуміється. (Панас Мирний).
АТОЖ – А ТО Ж – ОТОЖ
А то ж, словосп. – Демиде Кириловичу! – гукнув Трохим, набиваючи люльку. – А то ж нащо огріх? (Б.Грінченко); [Оксана:] Цебто я така красуня? [Горнов:] А то ж і ні? (М.Кропивницький); [Параска:] Коли вже ти мені світ розв’яжеш! І якби ж путяще що, а то ж. (М.Куліш); Молода їмость обіцяла їм, що, як хочуть, то вона їх навчить читати. – Падоньку! Ато ж як? (Б.Лепкий).
Отож, част., спол. розм. 1. Вживається для вираження зв’язку з попереднім і зосередження уваги на тому, про що йтиметься далі, при підведенні підсумків до сказаного (в значенні «так-от»), з дієсловами наказового способу при спонуканні, заохоченні до чогось, при висловленні поради, перестороги тощо, в приєднувальних конструкціях у значенні «отже». Бач, в Синопі, султане, Клубки диму в’ються? Отож твої моряки з Нахименком б’ються (П.Гулак-Артемовський); – Отож таке кляте: доки чогось не вкоїть, і спати не ляже (О.Гончар); – Коні у вас добрі, – отож зразу і поганяйте до Вінниці (М.Стельмах). 2. зрідка. Те саме, що атож. – Це ти, їй-право, як у воду дивишся. – «Отож. « (Григорій Тютюнник).